В мене є якісь запари в житті? Так, але їх не достатньо!
Їх конче не достатньо!
Це смішно, але щоб бути щасливим потрібні ці самі кляті запари... Ось, що виходить... колись були танці, малювання, книги, пісні, знову танці, знову малювання, музика, кохання, розвиток, нові друзі, інтереси, заняття, знову кохання...
Можна намалювати графік з такою-собі синенькою (чи четвоненькою? чи то може зелененькою? не важливо! Особливо для дальтоніка! Ок, хай буде сіренькою) стрілочкою, що рухається уверх...
А хто рухає цю сіреньку стрілочку уверх? Так, звісно, запари!
І ніколи їх не звинувачуйте в тому, що вони є! Вони це те, що робить вас краще.. це те, що не дає вам зупинитися і дивлячись в минуле хотіти повернутися...
Ви рухаєтесь, стаєте краще, розвіваєте себе... І як тільки лунає фраза: Якби б повернутися назад, то тут має заблимати червона (сіра, не головне, головне, що блимає!) лампочка тривоги, небезпеки... Бо ти зупинився, ти все вирішив! В тебе немає запар!